


У день, коли на світ з'являється немовля, щасливі батьки сяють усмішками від почутих слів: "Вітаємо вас, мамо Вітаємо вас, тату!" Нові, незвичні слова - мама, тато... Вони відчувають себе іншими людьми - більш відповідальними, дорослими, досвідченими.
Але є батьки, які стають мамами і татами не в момент народження малюка, а тоді, коли цей малюк трохи підріс, набув свого життєвого досвіду, набив своїх "гуль", натерпівся образ або навіть зневірився у тому, що на світі є добрі і люблячі дорослі.
Коли ви зустрінете таку дитину, пригорніть її до себе, погладьте по голові, візьміть за руку, загляньте в очі. Впізнаєте? Це ваша дитина. Вона чекала на вас з народження. Вона буде поруч, коли ви будете робити свої перші кроки як тато і мама. Вона буде любити вас. Вона пробачатиме вам помилки, так само, як ви пробачатимете їй дитячі витівки. І ви будете справжньою дружною родиною, тому що в основі ваших стосунків є любов.
Чи будете ви відчувати себе відповідальними, дорослими, досвідченими, як ті батьки, які почули перший крик свого новонародженого дива? Безумовно. Бо ви теж є справжніми батьками. У вас не було дев'яти місяців на підготовку до появи малюка у вашій родині. Ви довше "виношували" рішення мати дітей. І ви ще й досі маєте сумніви, чи зможете ви бути батьками дитині, яка з'явиться у вашій родині не в момент свого народження, а пізніше?
Завантажити буклет для майбутніх прийомних батьків та опікунів >>
1. Наявність рідних братів та сестер.
Роз'єднання братів і сестер не бажане, незалежно від того усиновлюється дитина, передається під опіку чи піклування або ж в прийомну сім'ю чи дитячий будинок сімейного типу.
2. Стан здоров'я, фізичні вади та хронічні захворювання дитини.
Будьте готовими до можливих труднощів, якщо берете дитину зі складними захворюваннями. До того, як прийняти остаточне рішення взяти таку дитину, батьки мають право на повне медичне обстеження дитини фахівцями, яких вони самі обрали.
3. Попередній життєвий досвід дитини в дитячому будинку або притулку.
Він обов'язково впливатиме на адаптацію дитини в сім'ї, її поведінкові прояви у різних життєвих ситуаціях, особливо складних або незвичних для дитини.
4. Соціальний статус дитини.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.
Якщо ви готуєтеся стати батьками для дитини, яка виховувалась в закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з інтернату, спробуйте опанувати елементарні знання з психології, педагогіки та медицини: почитайте, як лікувати прості дитячі хвороби, прищепити дітям здоровий спосіб життя, привчити до акуратності, як вирішувати конфлікти, як подолати дитячу недовіру, як відродити у дітей повагу і любов до батьків.
Не бійтеся паперової тяганини і бюрократизму при оформленні документів на дитину. Все не так страшно, як це малюють компанії, які прагнуть стягнути з вас кошти за юридичні консультації. Також пам'ятайте: комерційна посередницька діяльність при оформленні усиновлення, опіки/піклування, влаштування в прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу заборонена законом. Навіть не починайте писати заяву на усиновлення, опіку чи створення прийомної сім'ї, якщо для вас найважливішим є фінансова сторона. Вам не дозволять вирішити матеріальні проблеми своєї родини за рахунок державної допомоги на дітей-сиріт.
Якщо ж ви щиро прагнете допомогти дитині, - підготуйте свою родину до появи дитини у вашій сім'ї. Діти, які прийдуть у родину, не повинні відчувати ворожості з боку ваших родичів.
Спокійно ставтеся до труднощів - вони бувають у всіх. Психологи відзначають, що перші проблеми можуть виникнути після двох місяців перебування дитини у вашій сім'ї. Як правило, спочатку діти намагаються поводити себе дуже чемно, щоб сподобатися вам. Перші дитячі вередування - це сигнал, що дитина вже адаптувалася у вашому домі. Якщо у вас є старші діти, зробіть їх вашими союзниками у вихованні прийомних (усиновлених) дітей.
Усиновлення (удочеріння) - це прийняття в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки. Дитина втрачає усі права і зобов'язання щодо своєї попередньої сім'ї і батьків і набуває прав і обов'язків (в тому числі майнових) рідних дітей.
Опіка і піклування встановлюються над дітьми, які залишилися без батьківського піклування внаслідок різних життєвих причин. Опікунам призначається державна допомога на дітей, однак плату за виконання своїх обов'язків вони не отримують. Опікуни не мають права перешкоджати контактам дітей і батьків, окрім випадків, коли ці контакти завдають шкоди інтересам дитини. Опікунами найчастіше виступають родичі, а також близькі й знайомі дитині люди - сусіди, вчителі, друзі батьків тощо.
Прийомна сім'я - це сім'я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, яка добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від 1 до 4 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Такі сім'ї фактично допомагають державі виховувати дітей-сиріт не в інтернатах, а в кращих сімейних умовах. Відповідно, держава призначає сім'ї допомогу на утримання дітей, грошове забезпечення прийомним батькам, а також надає соціальний супровід (постійну консультативну допомогу від соціального працівника). Діти в прийомній сім'ї
зберігають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування та всі пільги, призначені державою такій категорії дітей.



Яку дитину можна усиновити?
Усиновити можна дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування.
Як відбувається знайомство з дитиною?
Дитину вам допоможуть підібрати спеціалісти служби у справах дітей за інформацією, що міститься в банку даних про дітей, які можуть бути усиновлені. Одержавши направлення в дитячий заклад, де перебуває дитина, ви познайомитесь з нею особисто.
Чи можна всиновити хвору дитину?
Так. В Україні не існує жодних застережень або заборон для усиновлення дитини, пов'язаних з її станом здоров'я.
У пологовому відділенні часом залишають дітей. Чи може інша породілля забрати такого малюка з собою, а вже потім оформити документи на всиновлення?
Ні. В Україні не можна всиновити жодну дитину, поки вона не досягла двомісячного віку. Два місяці дається біологічній матері та її рідним на те, щоб вони змінили своє рішення і забрали дитину. Якщо цього не відбувається, розпочинається підготовка до процесу усиновлення, і ви можете подавати документи.
Скільки дітей дозволяється усиновлювати?
Обмежень щодо кількості усиновлених дітей немає.
Чи потрібна згода дитини на усиновлення?
Так. Згода надається дитиною у тій формі, яка відповідає її вікові, розвитку та стану здоров’я. Згода дитини не потрібна у випадках, коли вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, а також якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Чи може дитина перебувати в моїй сім'ї, поки оформлюються документи на її усиновлення?
Так, якщо з певних причин після втрати батьків вона почала мешкати з вами, й орган опіки та піклування надав відповідний для цього дозвіл. Якщо ж дитина перебуває в закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, то забрати її в сім’ю можна лише після прийняття судом рішення про усиновлення.
Чи можуть мені відмовити в усиновленні дитини?
Так, у разі, якщо ви:
- позбавлені батьківських прав щодо інших дітей;
- подали завідомо неправдиві документи щодо усиновлення;
- прагнете оформити усиновлення з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди;
- раніше були усиновителями, але з вашої вини усиновлення було скасоване або визнане недійсним;
- перебуваєте на обліку або лікуєтеся в психоневрологічних та наркологічних диспансерах; зловживаєте алкоголем, вживаєте наркотики;
- на час усиновлення не маєте постійного заробітку або інших легальних видів доходу.
Що робити, коли одну й ту саму дитину хочуть всиновити кілька сімей?
В таких випадках переважне право усиновити дитину надається громадянину України:
- в сім'ї якого виховується дитина;
- який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
- який усиновляє кількох дітей, які є братами, сестрами;
- який є родичем дитини.
Чи є вікові обмеження для батьків-всиновителів? Яка має бути різниця у віці між батьками та дітьми?
Вік батьків - не менше 18 років. Різниця у віці між батьками і всиновленими дітьми має складати не менше 15 років. Але ця умова не береться до уваги, якщо всиновлення здійснюється родичами.
Чи може всиновити дитину сім'я, яка перебуває у так званому "цивільному шлюбі" - тобто, жінка і чоловік мешкають разом, не реєструючи відносин офіційно?
Так. Водночас особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину, якщо вони не проживають однією сім'єю. Якщо дитина має лише матір (батька), вона не може бути усиновлена чоловіком (жінкою), з яким її мати (батько) не перебуває у шлюбі, якщо тільки ця жінка і чоловік не проживають однією сім'єю.
Чи можу я всиновити дитину, якщо не маю власного житла?
Так.
Чи зберігається таємниця усиновлення?
Так. Але при цьому важливо зазначити, що особа, яка була усиновлена, має право після досягнення нею чотирнадцяти років на одержання інформації щодо свого усиновлення.
Чи можна дати усиновленій дитині своє прізвище та по-батькові?
Так, можна. За заявою усиновителів може бути також змінене ім'я дитини. Для такої зміни необхідна згода дитини. Якщо дитина проживає в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені, її згода не потрібна. Також може бути змінене місце народження усиновленої дитини, дата її народження (але не більш як на 6 місяців). Відповідно робиться запис в книгах записів народжень про народження з урахуванням змін та анулюється попередній документ про народження цієї дитини. У разі, якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір'ю, батьком потрібна згода дитини, окрім тих випадків, коли дитина проживає в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
Чи обов'язкове усиновлення дитини обома з подружжя, щоб дитині дозволити жити у сім'ї?
Ні. Усиновлення може здійснити хтось один із подружжя, але за письмової згоди іншого.
Чи втрачає усиновлювана дитина права на майно, аліменти, пенсії, виплати від своєї попередньої родини?
Право на майно і спадок від своїх біологічних батьків усиновлена дитина втрачає, але зберігає право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, якщо отримувала її до всиновлення. Особисті та майнові права можуть бути збережені за дитиною за бажанням матері (якщо всиновлювач - чоловік) і за бажанням батька (якщо всиновлювач - жінка).
Чи можу я взяти дитину в сім'ю на "випробувальний термін", якщо не знаю, чи впораюся із батьківськими обов'язками?
Ні.
Якщо у мене не склалися стосунки з дитиною, чи можна скасувати усиновлення?
Усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:
1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2) дитина має психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
Чи можуть біологічні батьки забрати дитину після її усиновлення ?
Ні, якщо усиновлення було здійснене з дотриманням вимог законодавства України, і не були порушені їх права. У разі порушення рідні батьки мають право звернутися до суду з проханням скасувати усиновлення.
Чи повинні біологічні родичі отримувати інформацію про усиновлену дитину?
Ні. Але якщо усиновлення для дитини не є таємним, рідні сестри і брати дитини мають право знати її місце перебування.
Чи повинні батьки визначитися, яких дітей вони хочуть брати (або навіть визначитися з конкретною дитиною) до моменту звернення до офіційних органів, які дозволяють усиновлення?
Не обов'язково.
Чи можуть державні органи скасувати усиновлення у зв'язку зі зміною законодавства або у зв'язку із бажанням біологічних батьків?
Ні, якщо на момент усиновлення були дотримані всі вимоги законодавства



Подати письмову заяву до служби у справах дітей за місцем проживання.
До заяви додаються такі документи:
Протягом 10 робочих днів представники місцевої служби у справах дітей відвідують ваш дім і складають акт про обстеження житлово-побутових умов.
Через 10 днів ви отримаєте висновок про можливість або неможливість бути усиновителем. В разі позитивного висновку вас поставлять на облік як кандидата в усиновителі.
Вам будуть роз'яснені права та обов'язки усиновителів, а також видане направлення до дитячого закладу для знайомства і встановлення контакту з дитиною.
Ви познайомились із дитиною і встановили з нею контакт. Ви знайшли свою дитину!
Зверніться до служби у справах дітей за місцем перебування дитини із заявою про бажання усиновити цю дитину. У заяві зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання кандидата в усиновлювачі, а також прізвище, ім'я, по батькові, вік, місце перебування (проживання) дитини.
Керівник дитячого закладу, де перебуває дитина, подає такі документи:
Усі вище означені документи готуються без вашої участі. Але ви маєте право з ними ознайомитися.
Служба у справах дітей за місцем перебування дитини протягом 10 робочих днів готує висновок про доцільність усиновлення для подання до суду. Цей висновок, усі документи разом із вашою заявою ви подаєте до суду за місцем перебування дитини.
Суд розглядає справу й виносить рішення про усиновлення.
Ви отримуєте копію рішення суду і тепер можете забирати дитину з дитячого закладу.



Напишіть заяву до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, яку хочете взяти під опіку.
У процесі оформлення опікунства потрібно зібрати наступні документи:
Служба у справах дітей обстежує ваші житлово-побутові умови, складає акт і пише висновок про вашу можливість виконувати опікунські обов'язки.
Ви стаєте опікуном на підставі рішення органу опіки та піклування.
Дитина проживає разом із вами!



Напишіть заяву про бажання створити прийомну сім'ю до міської (районної) служби у справах дітей за місцем проживання.
Отримайте направлення і пройдіть навчання для кандидатів у прийомні батьки, організоване обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини за програмою, затвердженою Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту. За результатами цього навчання буде підготовлено висновок про те, чи можна рекомендувати вас державним органам як потенційних прийомних батьків.
До служби у справах дітей подайте наступні документи:
Служба у справах дітей здійснює обстеження ваших житлово-побутових умов і пише висновок з рекомендацією створити прийомну сім'ю. Коли готові всі документи, проект рішення про утворення прийомної сім'ї виноситься на розгляд міської (районної) держадміністрації або виконавчого комітету міської ради.
Ви підписуєте Договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї.
Регіональний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді визначає соціального працівника, який здійснюватиме соціальне супроводження вашої сім'ї.
Органи опіки та піклування без вашої участі готують на кожну дитину такі документи:
...І ось, нарешті, дитина у вашій сім'ї!
Завантажити буклет для майбутніх прийомних батьків та опікунів >>

Федорова Валентина Михайлівна,
директор Благодійної організації
«Центр соціальної опіки і реабілітації "Дитяча надія"»
тел.: +38 044 516-59-93
моб.: +38 067 320-41-90
e-mail: c-hope@ukr.net
сайт: www.c-hope.com.ua